Поліщук Валер'ян Львович - Мати

Ви можете слухати безкоштовно Мати. Жанр: Казка, . Ви також можете прослухати повну версію (повний текст) онлайн без реєстрації та СМС на сайті Audiobook-mp3.com/uk або прочитати короткий зміст, передмову, опис та прочитати відгуки (коментарі) про аудіокнигу.

Автор: Поліщук Валер'ян Львович

Жанр: Казка,

01.06.2022

306

Встановити таймер

Таймер сну Після цього читання припиниться

0 годин

20 хвилин

Активувати таймер

Закрити

Поліщук Валер'ян Львович - Мати резюме книги

Мати - опис та короткий зміст аудіокниги. , слухати безкоштовно онлайн на сайті цифрової бібліотеки Audiobook-mp3.com/uk

Мати

Квочка мала чогось тільки одне курчатко. Зате хай попробує хто його зачепити! Квок-квок-кер-квок; я тобі дам! На крила та на голову.

Собака обходить далеко – бо видеру очі! Кіт мусить прокрадатись десь поза корчами. Коли ж квочка вгляне – то утікай, бо бою не витримаєш все одно…

Така-то мати!

Через те, що курчатко було одне, квочка дивилась за ним іще пильніше. Звісно – мати.

Хлопчина захотів зловити курчатко, щоб придивитись до нього, а то й побавитись ним.

Не підходь!.. Квок-квок-квок. Куд-ку-дак! Геть!..

Курчатко цяпає, під саму матір-квочку шиється, а та захищає його крилами, опустивши й розправивши їх донизу, наче землю кривими ножами ріже, захищається. Заховалась за корч і ходить круг дитини з войовничим виглядом.

Хлопчик присідає, простягає руку, але раптом одскакує, бо квочка кинулась – і рука подряпана до крові.

«Підожди, я ж тебе!» - думає хлопець і хватає квочку так, що з неї пір’я летить… Та видерлась і кинулась на захист свого дитинятка… Вона про себе не дбає.

Той пригинається, от-от кинеться на курку з курчам, а квочка гордо й розгнівано піднімає голову… Поки жива – не віддам!

Хлопчик знову кинувся, квочка аж покотилась від удару, але, схопившись, вилетіла на голову та й почала клювати й бити ногами і крилами свого супротивника…

Розлютувались обоє. Тепер уже не курча було цікаве, а хотілось помститися… Поки хлопчина міркував, квочка знову взяла під захист курчатко й, розправивши крила, керкала і квокала то з погрозою, то заспокоюючи. Крилами, мов руками, хотіла обняти дитиня, щоб не ціпало.

«За що ж я її б’ю? – подумав хлопець на хвилину. – Я курча хотів узяти. Але ж мама завше не дає мене скривдити… Навіть таткові не дає».

Потім постояв іще трохи й пішов…

За кілька хвилин повернувся в садок і кинув квочці жменю пшона.

Така-то мати.

Джерело: Поліщук Валеріан. Мати / В. Поліщук // Дітям про тварин : оповідання, вірші, казки, примовки, скоромовки, пісеньки, цікавинки, смішинки / упоряд. : О. Шевченко, Т. Качалова. – Київ, 2010. – С. 122 – 123. – (Бібліотека шкільної класики).