Альбер Камю «Чума»: суспільство в умовах кризи

Опублікований 1947 року роман Альбер Камю «Чума» по праву займає місце серед головних романів ХХ століття. Нобелівською премією з літератури 1957 року письменник завдячує зокрема й цьому твору.

Камю безжальний до своїх героїв і до людей загалом, він ніколи не намагається уявити їх краще, ніж вони є. У широкому сенсі роман «Чума» критикує саму систему суспільства, в якій люди покладаються на якісь організаційні надбудови на кшталт релігії чи системи охорони здоров'я настільки сліпо, що не роблять нічого, щоб врятувати самих себе та своїх близьких до того моменту, коли вже запізно.

Інтерпретації та нова актуальність

Дослідники в різний час бачили в ньому посилання на ті чи інші трагедії: Другу світову війну, поширення ідей нацизму в 1930-х зі швидкістю заразної хвороби... Довгий час загальноприйнятою інтерпретацією був рух Опору у Франції в роки нацистської окупації — тільки злагоджені дії. призвести до суттєвих змін. Нацизм же виглядав нелюдською силою, смертоносною хворобою, що прийшла з нізвідки і, що стало фатальною помилкою для всього світу, не поміченою вчасно.

У 2020 році в умовах пандемії «Чуму» Альбера Камю набула нової популярності. При всій похмурості твору в ньому присутній і легко зчитуваний посил: люди впораються, якщо почнуть діяти злагоджено, усвідомлюють, що епідемія — це загальна проблема, і залишитися осторонь не вдасться нікому.

Сучасна актуальність роману полягає у тому, що вона змушує нас замислитись над нашою відповідальністю перед іншими та над тим, як ми реагуємо на кризи, що впливають на весь світ. Цей твір залишається важливим, оскільки він відображає вічні питання про мораль, етику та людську взаємодію

«Чума», короткий зміст

Дія відбувається у 1940-х роках в Орані, французькому торговому порту на алжирському узбережжі. Камю малює безрадісний пейзаж: майже немає зелені, парків, птахів, літо триває більшу частину року і сонце палить так нещадно, що від нього постійно необхідно захищатися.

Дощове міжсезоння приносить із собою нескінченні потоки брудної води на вулицях, більш-менш сприятлива для життя погода настає лише за короткі зимові місяці. Бернард Ріє — головний герой — лікар і мислитель, він намагається керуватися логікою, спиратися лише на факти та здоровий глузд.

Ставши свідком жахливої епідемії, він бачить свій обов'язок у тому, щоб створити максимально точну хроніку подій. Одного квітневого ранку доктор Ріє вийшов зі своєї квартири і на сходах спіткнувся про щура. Він не надав цьому великого значення, проте вирішив повідомити воротаря.

Увечері, коли Ріє повертався додому, він побачив живого пацюка з явними ознаками хвороби. Цього разу лікар викинув щура з голови — його думки займав завтрашній від'їзд дружини на лікування до санаторію.

Наступного дня він провів дружину і подався за викликами. У місті просто на узбіччях, у стічних канавах і у баків для сміття було надзвичайно багато щурів, живих і явно хворих і мертвих.

Через кілька днів міська влада звертає увагу на проблему і починає організоване чищення вулиць від щурів трупів, але зволікання затяглося, і тепер епідемія загрожує людям.

Слухайте «Чума» онлайн — далі автор описує ескалацію епідемії, психологічний стан людей, які опинилися замкненими у місті, охопленому хворобою та відрізаному від зовнішнього світу.

Схоже, що Камю бачив вихід у тому, щоб «впоратись власними силами», не покладаючись на допомогу ззовні, в індивідуальній відповідальності кожної людини, у прийнятті виважених та реалістичних рішень перед загальною небезпекою.

Але «Чума» не була б шедевром, якби не залишала простору для інтерпретацій, тож кожен може побачити в ній нові грані, які близькі саме йому зараз.