«Енеїда» Котляревського: літературна революція в українській поезії

Іван Котляревський, відомий як батько сучасної української літератури, розпочав свою роботу над «Енеїдою» у 1794 році, коли йому було 29 років і він служив прапорщиком у війську Російської Імперії. Його переклад «Енеїди» Вергілія став не лише літературним шедевром, а й культурним феноменом, що відражав унікальність української мови та ідентичності.

Історія видання

Перші три частини поеми Котляревського швидко поширилися серед української інтелігенції у рукописному вигляді, навіть до офіційного друку. У 1798 році, без його згоди, Максим Парпура та Йосип Каменецький опублікували ці частини у Санкт-Петербурзі.

Видання містило численні помилки та українсько-російський словник для російськомовних читачів, що свідчило про спробу зробити твір доступнішим для широкої аудиторії.

Котляревський відреагував на це несанкціоноване видання гострою критикою, зокрема, в анотації до свого першого офіційного видання 1809 року, де він засудив дії Парпури. Проте, історик Сергій Єфремов висловив думку, що Парпура, як меценат, мав на меті не прибуток, а бажання поділитися з громадою літературною новинкою.

У 1809 році, за підтримки Семена Кочубея, Котляревський видав четверту частину «Енеїди» разом із попередніми трьома, виправивши помилки попередніх видань. Він також додав новий словник, що містив 153 слова.

До кінця свого життя Котляревський продовжував працювати над поемою, доповнивши її п'ятою та шостою частинами, а також новим українсько-російським словником на 1547 слів. Його творчість мала значний вплив на розвиток української літератури та мови, заклавши фундамент для подальшого літературного розвитку країни.

Короткий зміст «Енеїди»

Після руйнування Трої, Еней, син Венери, зібрав своїх товаришів і вирушив у морський похід, щоб знайти нову батьківщину. Юнона, яка плекала неприязнь до Енея, звернулася до Еола, бога вітрів, із проханням знищити троянців. Вітри розбурхали море, але Нептун, бог морів, за велику винагороду, заспокоїв хвилі і врятував мореплавців.

Венера, прагнучи захисту для свого сина, звернулася до Зевса, який обіцяв благословити Енея щасливою долею. Завдяки цьому, Еней дістався до Карфагена, де він закохався у царицю Дідону. Проте, їхнє щастя було короткочасним, оскільки Зевс наказав Енею продовжити свій шлях. Після бурхливої сцени з Дідоною, яка згодом знайшла смерть у вогні, Еней відплив.

На шляху троянців знову виникли перешкоди — буря змусила їх причалити до Сицилії, де вони вшанували пам'ять Анхіса, батька Енея. Тут відбулися ігри, під час яких боги спостерігали за змаганнями, але Зевс заборонив їм втручатися.

Юнона, не вгамовуючи своєї злоби, надихнула троянських жінок підпалити кораблі, але дощ, посланий богами, загасив пожежу. За порадою Анхіса, який з'явився у сні, троянці відпливли з Сицилії.

У Кумській землі Еней зустрів Сивілу, яка передбачила йому майбутнє. Вона супроводила героя в підземний світ, де він зустрів Дідону та Анхіса, і після цього він продовжив свою подорож. Повну аудіокнигу «Енеїда» слухайте онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Пародія, що стала епопеєю

«Енеїда» Івана Котляревського викликала широкий резонанс у літературному світі, від загального захоплення до гострої критики. Цей твір став символом нової ери в українській літературі, визнаним як значуще явище. Пантелеймон Куліш висловив занепокоєння, що сміх над поемою міг затьмарити цінність новонародженого слова.

Тарас Шевченко бачив відбиток української душі. Думка змінилася з часом. Ранні романтики, як Куліш і пізніший Шевченко, вбачали в ній відхилення від народних дум і історичних пісень, звинувачуючи Котляревського у насмішці над українцями. Проте, народ сприйняв «Енеїду» не бачили в ній висміювання.

Євген Маланюк, інший український письменник, розглядав поему як останній «цвіт» української шляхетності, яка сама себе пародіює. За словами Дмитра Донцова, поема стала «епопеєю української нації».

Пародія перетворилася на епічне зображення українського духу, показуючи біль та ностальгію за втраченою Гетьманщиною та козаччиною. Цей твір став важливим кроком у формуванні української національної ідентичності, демонструючи геніальність Котляревського як письменника і мислителя. Слухайте «Енеїду» онлайн безкоштовно та без реєстрації на нашому сайті.