Про що п’єса «Мина Мазайло» та в чому її варто послухати

«Мина Мазайло» — п’єса Миколи Куліша, яка вражає своєю актуальністю та глибиною проблем, порушених в ній. Твір, що висміює войовничий шовінізм і міщанські погляди, став важливою частиною української драматургії 1920-х років.

В основі п’єси — комічна, на перший погляд, історія про те, як харківський службовець Мина Мазайло намагається змінити своє прізвище на більш престижне, російське. Але в результаті ця боротьба за прізвище переростає у більшу дискусію, де мова стає символом національної ідентичності та боротьби за українську культуру.

Жанр і тема

П’єса Куліша поєднує елементи водевілю, сатири та драми. Ідея зміни прізвища служить лише відправною точкою для розгортання ширшої проблематики, яка стосується мовної політики, культурного самовираження та національної ідентичності. У цьому контексті Куліш виявляє міщанство, яке не готове прийняти українську мову та культуру, навіть у часи активної українізації.

Головна ідея твору — це критика тих представників суспільства, які намагаються уникати української мови та культури, бо не розуміють їхньої важливості для національного відродження.

Мина Мазайло є яскравим прикладом міщанина, що обирає лояльність до чужої культури, забуваючи про свою рідну мову та історію. Повну аудіокнигу «Мина Мазайло» слухайте онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Сюжет і композиція

Дія п’єси розгортається навколо сімейної боротьби за прізвище. Мина Мазайло, не маючи успіху в житті через своє українське прізвище, вирішує змінити його на Мазєнін. Його син, Мокій, натомість хоче переробити своє прізвище на «Мазайло-Квач», підкреслюючи важливість української мови.

Конфлікт між батьком і сином, а також між різними членами родини, розвивається через мовні дискусії, що демонструють різницю між їхнім ставленням до української культури та національної ідентичності.

Композиційно твір побудований на поєднанні діалогів, які часто переростають у комічні ситуації. П’єса має кілька ключових сцен, де ми спостерігаємо еволюцію ставлення персонажів до мови та національної самосвідомості.

Проблематика твору

Основна проблема, що порушується в п’єсі, — це мовне питання і ставлення до української мови в радянському суспільстві. Куліш показує, як у родині одного чоловіка виникає суперечка, яка має значно більший сенс, ніж просто зміна прізвища. Це боротьба між українською і російською культурами, між національним відродженням і підкоренням чужій культурній традиції.

Герої

Головні герої п’єси — це Мина Мазайло, його син Мокій, дочка Рина, тьотя Мотя, брат Тарас, а також кілька інших персонажів. Мина — типовий представник тогочасного міщанства, який намагається втекти від української культури в російську. Мокій, навпаки, вірить у важливість збереження української мови, хоча він також має певну наукову відстороненість до цього питання.

Рина, дочка Мазайлів, має власні плани щодо того, як використати ситуацію для власної вигоди, і навіть намагається маніпулювати почуттями Мокія для досягнення своїх цілей. Тьотя Мотя, яка приїжджає з Курська, повністю відкидає українську культуру і постійно намагається нав’язати своє ставлення до російської мови.

Особливості п’єси

Це її комічний стиль, що зберігає величезну сатиричну силу завдяки грі на мовних відмінностях між українською та російською мовами. Куліш через гру слів, фонетичні і лексичні нюанси створює комічні ситуації, які одночасно виявляють глибокі соціальні і політичні протиріччя.

П’єса має велику символічну вагу для України, адже вона ставить під сумнів всі спроби знищити національну ідентичність через асиміляцію та культурне підкорення. Автор висміює не тільки міщанське ставлення до національних традицій, але й радянську українізацію, яка, на думку автора, часто була формальною і не завжди підтримувалася на глибокому рівні.

Аудіокнига онлайн «Мина Мазайло» залишає важливі питання для сучасної аудиторії: чи готові ми боротися за збереження нашої культури, чи ми станемо, як Мина, який цурається свого роду. Тому його можна вважати не тільки шедевром української драматургії, але й твором, що актуальний і сьогодні, в часи пошуків національної свідомості в Україні.