Трагедія найкрасивішого українського поета Василя Симоненка. Частина І

Василь Симоненко — український поет, журналіст, діяч опорного руху та один з найкрасивіших та найбажаніших чоловіків української культури. Сьогодні поговоримо про першу частину його біографії та обраній творчості. Слухайте поезію В. Симоненка онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Дитинство

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці, Лубенського району на Полтавщині. Зростав без батька. Про своє дитинство пізніше писав, що з рідних людей у нього були тільки мати і сивий дід, а татом він нікого не кликав і довгий час був упевнений, що так і повинно бути. За словами письменника Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронах, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний».

Життя поета

Почав шкільне навчання Симоненко у рідному селі. По закінченні отримав золоту медаль. Згодом вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Шевченка, а після отримання диплома переїхав до Черкас, де працював у редакціях газет "Молодь Черкащини", "Робітнича газета", "Черкаська правда".

Кохання поета

У редакції останньої Симоненко познайомився з дівчиною Люсею — коханням всього життя, яка працювала там кур'єром. У коханні Симоненко зізнався Людмилі словами: «Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся». Поет називав свою Людмилу ніжно-пестливо – Люся-малюся. Дівчина припала до серця не тільки Василю, а і його приятелю, Станіславу Буряченку. В 22 роки поет одружився. Згодом у родини народився син Олесь.  

Один з друзів поета, журналіст Микола Сніжко, розповів, що «причарувати» Люсю вдалося завдяки вину з троянд. Робити цей напій Василь навчився під час відрядження у Тальне, де почув легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася. За його словами, Василь називав своє фірмове вино на французький манер — «Симоне», а дружину Людмилу – Люсьєн.

Знайомі та друзі дивувалися такому вибору супутниці життя, але Василь був невблаганний. Сама ж Людмила не була такою романтичною, як її чоловік. В своїх листах вона писала: «Думала він на хліб зароблятиме, а вийшло якісь віршики пише. З глузду з’їхав! Ночами віршики пише».

Після смерті Василя Симоненка Люся одружиться ще двічі, народить дитину від іншого поета і до кінця життя буде байдужою до листів, які зворушують тих, кому вони не були присвячені. Ось декілька ліричних віршів В. Симоненка:

• «Коли б тобі бажав я сліз і муки»;
• «Ти до мене прийшла не із казки чи сну»;
• «Малюсі»;
• «Вона прийшла»;
• «Компаньйонка».

Слухайте обрані вірші В. Симоненка про кохання онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Творчість Василя Симоненка або «У чому сила, брат?»

Симоненко був майстром далеко не тільки в романтичній ліричній поезії. Його окремі слова та вірші мали набагато більшу силу та цінність. Подруга Василя Симоненка Ніна Черняк мало не втратила життя, якби не вірш Василя. Ніна не знала, що робити. Вона залишилася без роботи. Вагітною пішла від чоловіка. Вирішила скоїти самогубство.

У пік розпачу вона пішла до ліпшого друга і зізналася, що не хоче більше жити. Василь довго-довго дивився їй в очі, а потім повільно вимовив: «Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні». Так народився найвідоміший вірш Симоненка, який подарував письменнику не тільки славу, а й врятоване дорогоцінне життя.

Якісна творчість має високу ціну. Шістдесятник Василь Симоненко помер у ніч з 13 на 14 грудня 1963 року у неповні 29 років. Літературні критики називали його «поетом без каменю», а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України. Детальніше про останні роки життя Симоненка, а також його арешт та побиття, поговоримо у наступній статті. Слухайте обрану поезію В. Симоненка онлайн безкоштовно на нашому сайті.