Як насправді одягалися українці в давнину? Досліджуємо разом з «Кайдашевою сім’єю» І. Нечуя-Левицького

Нещодавно ми розбиралися з вами, чому ж шароварщина така шкідлива. Сьогодні хочемо поговорити про стиль наших пращурів на фоні повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» слухати яку ви зможете на нашому сайті. Поговоримо про деталі побуту українців ХІХ століття та будемо нарешті руйнувати стереотип про сині і червоні шаровари та маки у вінках.

«Кайдашева сім’я» короткий зміст

Повість передає нам історію однієї сім’ї:

• Омель Кайдаш, голова сім’ї;
• Маруся, дружина, мати;
• Карпо, старший син;
• Лаврін, молодший син;
• Мотря, дружина Карпа;
• Мелашка, дружина Лавріна.

Карпо одружується на Мотрі, а його мати одразу хоче скинути на невістку якомога більше хатньої роботи. В сім’ї постійні сварки. Омель, в надії припинити нескінченний балаган, пропонує молодятам жити у сусідній хаті, яку нещодавно збудували. Паралельно Лаврін знаходить собі дівчину Мелашку, яка походить з бідної сім’ї. Ця смілива дівчина, попри засторогу про складнощі життя з батьками Лавріна та відвертої зневаги Марусі, все ж одружується з Лавріном.

Маруся знову починає знущатися над невісткою, тепер вже Мелашкою. Та, за порадою матері, робить все лише для себе та Лавріна, не зважаючи при цьому на свекрів та не допомагаючи їм. Через збіг обставин, Мелашка відправляється до Києва та не повертається. Маруся вважає, що це все через її ставлення до невістки. Разом Кайдаші вирушають на пошуки дівчини. Коли Мелашку знайшли, свекруха обіцяє добре ставитися до неї та навіть робить щедрі подарунки.

У сім’ї настає довгоочікуваний мир. Але Лаврін теж хоче господарювати у власному домі, як це робить Карпо. Через постійні дорікання, Омель спивається та трагічно гине. Після похорон батька, сини не можуть поділити між собою його майно. Вони навіть звертаються до суду, через що у сім’ї починаються ворожі та ненависні стосунки.

Одним з символів повісті є груша, яка росла на подвір’ї Карпа, а груші їли діти Лавріна. Поступово груша засохла, а разом з нею засохли і будь-які приводи для сварок Кайдашів. Слухайте аудіокнигу «Кайдашева сім’я» онлайн безкоштовно на нашому сайті.

Одяг українців

Насправді, наші пращури одягалися та прикрашали себе витончено та зі смаком. Ось як письменник описує одяг Мотрі: «… зелена спідниця, червона запаска, підперезалась довгим червоним поясом…, одяглася в зелений з червоними квітами горсет, взулась у червоні чоботи, наділа добре намисто». З прикрас жінки та дівчата найчастіше використовували дукати, коралі, баламути та якісне намисто з перламутру чи перлів.

Як щодо чоловіків? Їхній одяг теж був якісним та вишуканим. Навіть прості чоловіки носили виключно шкіряні чоботи у сезон. Одяг був переважно з натуральних тканин: льон, бавовна, конопля. Штани були як вузькі, так і більш широкого крою. Шаровари дійсно мали місце в гардеробі українців, але аж ніяк не атласні сині чи червоні, здешевлені.

Комір та манжети сорочки часто оздоблювали візерунками чи вишивкою. Українці любили головні убори та носили ї із задоволенням. Це могли бути солом’яні шляпи чи брилі, а взимку шапки зі смушку (хутро вівці чи ягняти).

Побут та дозвілля

Українці дуже любили прикрашати власні оселі. Ось якими були двір та хата Мотрі: «двір з одвірками, помальованими ясно-синьою фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги… віконниці були помальовані ясно-синьою фарбою». Розмальовували також стіни будинку. Зміст малюнку дуже відрізнявся в залежності від місцевих звичаїв та природи. Подвір’я дуже часто прикрашали висадженими квітами.

Дуже великий акцент Іван Нечуй-Левицький робить на традиціях та звичаях. Тут і церковні обряди, звичаї та правила проведення свят, всілякі забобони. Все це дає цілісну та колоритну уяву про життя та побут українців у давнину. Слухайте аудіокнигу «Кайдашева сім’я» онлайн безкоштовно та без реєстрації на нашому сайті та досліджуйте, як насправді жили наші пращури і розвіюйте нарешті дешеві міфи щодо нашого одягу, побуту та життя.