«Зачарована Десна» Довженко: повість, що пахне сіном і дитинством

Олександр Довженко — класик української літератури. Крім того, він режисер, сценарист, драматург і трохи чарівник, бо хто ще так міг зобразити українське село, що воно здається водночас і реальністю, і казкою?

Народився він у 1894 році в селі Сосниця на Чернігівщині, а все життя згадував, як по Десні пливуть човни, у хаті пахне часником, а дід копає картоплю з таким натхненням, що позаздрив би й сам Мікеланджело.

Довженко довго й цікаво шукав себе: був учителем, дипломатом, малював карикатури, знімав кіно, писав сценарії... І тільки після всього цього він раптом вирішив: «А що як я напишу автобіографічну повість?». І так з’явилася «Зачарована Десна» — аудіокнига, яка наче вишиванка: і ніжна, і кольорова, і вся з дитячих спогадів.

Історичний контекст

Писати про щасливе дитинство, коли навколо літають бомби й ревуть гармати — це або відчай, або геніальність. У випадку Довженка — друге. «Зачаровану Десну» він почав писати в найтемніші часи Другої світової війни, у 1942–1943 роках. Війна — не просто тло, це справжнє випробування всього, у що віриш: людяності, краси, пам’яті.

Сам Довженко на той момент був не просто письменником, який опинився на дуже складному перехресті. Він — радянський інтелігент з українським серцем. Його душа рвалася між державною ідеологією та глибокою любов’ю до України.

І поки навколо тріщала імперія, він згадував... Десну. Ту саму річку, що текла в його дитинстві, де не було фашистів, енкаведистів і цензорів. Там були лише жаби, зорі, дід, коні й пахуче сіно.

У цьому весь парадокс «Зачарованої Десни» — вона не про війну, але написана під гуркіт гармат. Вона не політична, але дуже українська. Вона тиха, як літній вечір, але з грізним фоном доби, яка знищувала інтелігентів, ламала долі, розривала родини.

Довженко писав її «в шухляду» — тобто не для публікації, а «для себе». І лише після його смерті повість побачила світ. Можна сказати, що це його щоденник щастя, написаний у час, коли щастя закінчувалося навіть у книжках.

Сюжет книги

Що можна розповісти про повість, у якій майже нічого не відбувається, але водночас відбувається все? Сюжет «Зачарованої Десни — просто про життя. Малий Сашко бігає босоніж, ловить жаб, боїться грому, слухає казки бабусі, милується працею батька. Але як він це згадує! Кожна сцена — як полотно художника, тільки замість фарб — слова.

Книга складається з коротких епізодів, як кадри у фільмі. Один розповідає про велетенського діда, який міг би підіймати млини голими руками, інший — про ніжну й сумну бабусю, що знала всі молитви й прокльони світу.

Ще один — про коня, що заговорив поглядом. І всю цю симфонію дитячих спогадів супроводжує річка Десна — наче символ спокою, часу і мрії. Повну аудіокнигу «Зачарована Десна» слухайте онлайн безкоштовно на нашому сайті.

У чому сенс книги

Сенс — не лише в ностальгії. Довженко не просто згадує дитинство, він його перетворює на метафору вічного життя. Його дитячі спогади — це не просто милі історії, це справжнє визнання в любові до рідної землі, до праці, до простих людей, до краси світу, який зникає.

Повість — про те, як багато може дати людині сільське дитинство: любов до природи, глибоку повагу до праці, відчуття гармонії зі світом. І головне — пам’ять. Бо поки ти пам’ятаєш своє дитинство, своїх близьких, своїх жаб (так, жаб теж!), ти живий, і в тобі живе твоя земля. Ця аудіокнига — антидепресант у літературній формі. Слухаєш — і наче вдихаєш запах свіжоскошеної трави.

Екранізація

У 1964 році, вже після смерті Довженка, його «Зачаровану Десну» екранізував його учень — режисер Юлія Солнцева (і за сумісництвом його дружина). Фільм вийшов не просто вдалим — він став кінематографічною поемою. Це той випадок, коли екранізація не руйнує твір, а ніби його оживлює.

На екрані ми бачимо Десну, що тече, як пісня, бачимо ті самі поля, діда, бабусю, коня, дядька Самійла з шаблею... Фільм говорить мовою символів, поезії й... дуже повільних планів. Так повільних, що навіть глядачі з підвищеним рівнем активності можуть заспокоїтись і згадати: «А може, і в мене було щось подібне в дитинстві?».

Ця стрічка отримала міжнародне визнання й дотепер вважається однією з перлин українського поетичного кіно. Хоча в кінотеатрі її сьогодні не покажуть, але знайти її в інтернеті можна легко. І повірте, перегляд дає таку саму терапію, як і прослуховування — тільки з музикою.

Аудіокнига онлайн «Зачарована Десна» — про щастя, яке живе в пам’яті. Це — вміння бачити прекрасне в найпростішому. І якщо вам колись захочеться втекти від сучасного шуму в світ, де пахне м’ятою, працює добрий дід, а річка співає — слухайте Довженка. Він вас туди проведе.