Аудіокниги автора "Ліна Костенко", сторінка 2

Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсуд...

Так мовчиш, що заслухатись можна,потонути в м’якій тишині.І якби не було тривожно,то чудесно було б мені.Я не знаю, чи ти вродливийі чи ти на світі один.Ти для мене - як справжнє диво, котревиникло без причин.Але в серці - пересторога,і...

Голос поета - це завжди унікальна форма присутності Автора. Ліна Костенко читає свої твори з поетичної книжки "Річка Геракліта".Зміст:1. З циклу "Осінні карнавали"2. З циклу "Сліпучий магній снігових пустель...

Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє ...

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за все. Пок...

А й правда, крилатим ґрунту не треба.Землі немає, то буде небо.Немає поля, то буде воля.Немає пари, то будуть хмари.В цьому, напевно, правда пташина...А як же людина? А що ж людина?Живе на землі. Сама не літає.А крила має. А крила має!

Вибрані поезії відомої української письменниці. Зміст:

У поемі зображена довга дорога, та троє козаків, яких везуть на страту. Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстрових козаків, що став в оборону за гетьмана.Їдуть ...

В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла...

Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора ...

Драматична поема (1985 рік). Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття.Головна проблема поеми, що є наскрізною у всій творчості Ліни Костенко, - про вічне й тлінне. І тому твір насичений протиставленнями, перетвореннями, роздвоєннями. С...

Вірші:Невидимі причалиІ засміялась провесінь: — Пора!Затінок, сутінок, день золотий...Ой ні, ще рано думати про все...Гроза проходила десь поруч...Очима ти сказав мені: люблю...Старий годинникарВиходжу в сад, він чорний і худий......